26 жовтня 2001 року на площі Галицькій у Львові урочисто відкрито пам’ятник засновнику міста Лева королю-князю Данилу Галицькому…
Данило Романович (1201—1264) - син князя Романа Мстиславича з династії Рюриковичів. Згодом він стане відомим як Данило Галицький.
Галицько-волинська держава створилась завдяки діям князя Романа Мстиславовича. Спершу він князював у Новгороді Великому, запрошений туди міщанством, і хоробро обороняв своє місто від наступу суздальських князів. Після смерті батька (1173 р.) вернувся до Володимира і почав впорядковувати складні волинські справи. В 1188 р. на заклик галицьких бояр він приїхав до Галича, щоб князювати на місці Володимира Ярославича, але невдовзі був вимушений залишити князівство. Лише смерті Володимира, сина Ярослава Осмомисла, в 1199 р. вдруге заволодів Галичем і злучив його з Володимиром. Так була створена Галицько-волинська держава. Вона була важливим політичним фактором на заході, беручи до уваги занепад Києва.
У 1205 князя Романа Мстиславич пішов походом на Віслу, зайняв два польські міста. Він думав скористуватися внутрішнім розладдям Польщі і здобути собі Люблінщину. Але в бою під Завихвостом князь загинув. Після смерті князя Романа знову розгорілися чвари між князями, боярські інтриги. Його синам Данилу було всього чотири, а Василькові — два роки, й галицькі бояри прогнали їх разом із їхньою матір'ю, княгинею Анною.
Анні з синами довелось залишити Галицьке-Волинське князівство й просити притулку у володарів сусідніх держав, Польщі й Угорщини, з якими її чоловіка зв'язували союзні взаємини. Сама вона з Васильком їде до Кракова, а Данила відіслали до Буди. Після перебування при угорському дворі згодом Данило жив із матір'ю і братом Васильком у невеликих волинських володіннях.
Тим часом Данило підріс, і користуючись підтримкою населення Волині, яке було дуже прив'язане до своєї династії, зайнявся збиранням волинських земель, що були в руках інших князів або під владою Польщі. Він пориває стосунки з польським князем Лєшком, переконавшись, що той не збирається виконувати зобов'язань перед Романовичами, взятих під час переговорів з Анною, натомість зазіхає на волинські землі. Поступово від здобув насамперед столичний Володимир (1214), далі Берестя і Забужжя (1219), Луцьк з Пересопницею (1225), пізніше Белз (1234). Це були давні землі роду Романа. Володимирські бояри не залишали Романовичів навіть тоді, коли вони в нестатках скиталися по різних місцях. Спираючися на сили Волині, Данило розпочав війну за Галич.
У 1229 р. віддані йому галичани запросили його на престол; Данило взяв місто в облогу, та, попри спалення мосту через Дністер, узяв його. Пам'ятуючи про колишні хороші відносини, Данило відпускає з полону королевича Андрія, але згодом той, за порадою ворога Данила, боярина Судислава, виступив у похід проти Галича; з ним був і король, батько його. Місто захищалося мужньо, і король, зважаючи на несподівану хворобу, відступив. Але по оволодінні Галичем, труднощі очікували Данила: бояри, зговорившись з Олександром Белзьким, зважилися його вбити; брат його Василько випадково відкрив змову. Данило великодушно пробачив змовників; а проти Олександра послав спочатку Василька, а потім пішов сам. Олександр втік в Угорщину і знову підняв короля. Галич бояри здали уграм. Королевич пішов проти Данила, та хоча й переміг, але так багато втратив воїнів, що повернувся до Галича.
У 1232 р. Данило, в союзі з князем київським Володимиром та половцеми, виступив проти угорців, але без успіху; проте на його бік перейшли бояри; скоро помер королевич Андрій, і Данило зайняв трон батька свого в Галичі.
Але лише у 1238 р. Данило засів у наддністрянській столиці остаточно. Але тим ще війна не закінчилася: Угорщина зібрала нові сили, зв'язалася з своїми боярськими прихильниками і Ростиславом, притягнула на допомогу поляків, і ця велика коаліція виступила проти Данила. Але в остаточному бою під Ярославом 1245 р. Данило переміг і поширив свою владу на всю Галичину. Таким чином 40 років знадобилося князеві Данилу, щоб повернути володіння батька. Опис цієї сорокалітньої боротьби за Галичину подає Галицько-волинський літопис.
26 октября 2001 года на Галицкой площади во Львове был торжественно открыт памятник основателю города королю-князю Данилу Галицкому…
On the 26th of October 2001, a monument to the founder of Lviv (Lion) city, king-prince Danylo-Halytskyy, was solemnly opened in Halytska square…
